Кафедра правознавства, соціології та політологіїНеділя, 19.11.2017, 20:04

| RSS
Головна
...

Все про нас

Фото/Відео галерея

ALMA MATER
Дрогобицький державний педагогічний університет

Статистика

Головна » 2014 » Травень » 23 » Конференція Перемишль 2014
15:43
Конференція Перемишль 2014

      ХІІ наукова конференція «Молодіжна політика: проблеми та перспективи» відбулася у Перемишлі

      20-21 травня 2014 року у місті Перемишль (Республіка Польща) відбулася Міжнародна наукова конференція «Чи втрачене покоління? Молодь та її дилеми на початку ХХІ ст.». Ця конференція стала черговим спільним науковим форумом українських та польських соціологів, та логічним продовженням циклу двох конференцій: «Молодіжна політика: проблеми на перспективи», яку організовує дванадцятий рік поспіль кафедра правознавства, соціології та політології Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, та «Молодь у викликах суспільства ризику», організатором якої є Інститут соціології Державної вищої східноєвропейської школи у Перемишлі.

      Щороку зростає увага до цього наукового заходу як науковців, так і владних структур, збільшується чисельність організаторів, розширюється кількість та географія учасників. Так, цьогоріч,  окрім Дрогобицького та Перемишльського вишів, до організації конференції долучилися Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, Ягеллонський університет (м. Краків), Жешувський університет, Соціологічна асоціація України та Польське соціологічне товариство. Конференція проходила під патронатом Міністерства освіти та науки України та Міністерства науки та освіти Польщі, маршалка Підкарпатського воєводства, президента міста Перемишля.

      Урочисто відкрили конференцію ректор Вищої державної східноєвропейської школи у Перемишлі проф. К.Кнапік та представники усіх вишів-організаторів конференції – д-р С. Солецький, д-р С. Щудло, проф. Л. Сокурянська,  проф. М. Незгода, проф. М. Зелінська. Програма конференції була надзвичайно насиченою, учасники активно працювали впродовж двох днів. Першого дня відбулася пленарна сесія  та засідання чотирьох секцій (еміграція, соціальний капітал на периферії; вільний час та стиль життя; навколо проблем покоління; молодь та суспільство), наступного дня – друга пленарна сесія, засідання трьох секцій (молодь та політика; молодь та освіта; стратегії молоді на ринку праці)  та підсумкова пленарна сесія. Наприкінці кожного засідання відводився час для дискусій, що активно використовувався науковцями. Усі виступи учасників, які обов’язково супроводжувалися відеопрезентаціями, викликали питання у присутніх, характеризувалися жвавими обговореннями, дискусіями, висловленням пропозицій тощо. У цих наукових дебатах не були відчутними мовні бар’єри, хоча робочими мовами конференції були польська, українська, російська та англійська.

      До Перемишля з’їхалися фахівці з різних регіонів Польщі та України (близько ста осіб), які займаються дослідженнями у галузі соціології молоді. Українська делегація учасників конференції була сформована шляхом попереднього конкурсного відбору надісланих на конференцію заявок і матеріалів виступів та репрезентувала усі регіони України: віце-президент САУ, проф. Л. Сокурянська (ХНУ, Харків), проф. В. Онищук (ОНУ, Одеса), проф. Л.Хижняк (ХНУ, Харків), доц. С. Щудло (ДДПУ, Дрогобич), проф. В. Докаш (ЧНУ, Чернівці), доц. К. Тягло (Ін-т соціології НАНУ, Київ), доц. О. Ходус (ДНУ, Дніпропетровськ), доц. Л. Юзва (КНУ, Київ), доц. О. Городецька (ТДАУ, Мелітополь), доц. О. Олійник (НАУ, Київ).

      Кафедру правознавства, соціології та політології у Перемишлі достойно представляли доц. Я. Комарницький, доц. І.Мірчук, доц. О. Зелена, доц. О. Проць, доц. Ю.Дмитришин.

      Учасники конференції з польського боку представляли найбільші наукові соціологічні осередки країни, а саме університети: Ягеллонський, Зеленогурський, Варшавський, Опольський, Щецинський, Лодзький, Жешувський, Гданський, Краківський Вроцлавський, Люблінський, Торунський та ін.

      Інтерес до конференції був підсилений подіями в Україні, зокрема участю молоді в в протестних акціях та «Революції гідності». Обговоренню цих проблем була присвячена чимала увага на конференції, зокрема окрема секція «Молодь та політика».

     Відповідь на ключове питання конференції «Чи втрачене покоління?» спробував дати проф. Ягеллонського університету  проф. М. Нєзгода у своєму виступі «Чи може бути покоління втраченим?». Науковець розглядає  поняття «втрачене покоління» швидше як метафору, а не аналітичну категорію. Однак це поняття пропонує аналізувати з різних боків. «Втрата» може мати місце, коли представники покоління мають проблеми зі знаходженням свого місця у житті, мають труднощі у реалізації своїх очікувань та амбіцій, можуть стати маргіналами в економічному (на ринку праці), соціальному (не займати високих соціальних позицій) та культурному (не здатні реалізовувати свої потреби) значеннях. Дослідник ставить питання  про те, хто втрачає найбільше він нереалізованості молоді – сама молодь, батьківське покоління, суспільство, держава? Для кого найвідчутнішими можуть бути ці втрати? Окрема увага доповідачів зосереджувалася на території пограниччя (українсько-польського, польсько-німецького та ін.), що найбільшою мірою може відчувати для себе втрати молоді через нездатність молодих людей знайти себе в цьому регіоні і високі міграційні настрої до великих освітніх, культурних, промислових центрів.

      Проф. Зеленогурського університету М. Зелінська у своєму виступі «Що знаємо, чого не знаємо, що повинні знати про польську молодь» синтезує результати соціологічних досліджень з проблем молоді у Польщі. Дослідниця рефлексує стосовно стану досліджень молоді та стосовно стану соціології молоді. Спираючись на результати чисельних досліджень, констатує, що представники покоління молоді  у Польщі все більше диференціюються, зростають можливості вибору життєвих стратегій та конструювання сценаріїв професійної кар'єри, що визначає різні життєві моделі. Науковець наголошує, що попри значну кількість соціологічних досліджень польської молоді, відсутні цілісні соціологічні проекти, які б охоплювали різні групи молоді, діагностували можливості молоді у її стимулюванні розвитку суспільства та загрози у гальмуванні його розвитку. Така діагностика стане можливою завдяки багатогранному, системному, довгостроковому вивченню різних категорій молоді (школярів, студентів, працюючої молоді) у різних середовищах (селах, малих містечках, великих містах та агломераціях).

      Проф. Харківського національного університету Л. Сокурянська у доповіді «Протестний потенціал студентської молоді: чиники актуалізації» акцентувала увагу присутніх на таких факторах потенційної протестної активності сучасної студентської молоді, як регіон її проживання, політико-ідеологічні уподобання та ціннісні орієнтації. Засновуючись на результатах соціологічних досліджень, здійснених кафедрою соціології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна протягом 2009-2014 рр., констатувала, що найвищий рівень протестного потенціалу притаманний студентам західного регіону, а також тим, хто орієнтується та реалізує у своїй діяльності такі постмодерністські цінності, як самореалізація, свобода і незалежність, якість життя, політична участь, приналежність до групи тощо.

       С. Щудло – завідувач кафедри Дрогобицького державного педагогічного університету – у доповіді «Молодь українсько-польського пограниччя: погляд по обидва боки кордону» представила основні  результати міжнародного соціологічного дослідницького проекту, який був реалізований соціологами Дрогобицького педуніверситету та Вищої державної східноєвропейської школи у Перемишлі (керівники проекту П. Длугош та С. Щудло) серед випускників шкіл Дрогобича та Перемишля. Метою цього проекту було виявлення спільного та відмінного у ціннісних орієнтаціях та поведінкових практиках української та польської молоді на пограниччі, а також з’ясувати модернізаційний потенціал молоді пограниччя. Досліджуваний регіон науковець розглядає як дифузний, де відчутні культурні, економічні, політичні взаємовпливи України та Польщі, де стикаються суспільства з різним етапом модернізації, різними економічними системами. Доповідач наголошує, що високі еміграційні настрої молоді вказують на небезпеку втрати цієї групи пограничним регіоном, а разом з тим – і перспектив на динамічний розвиток. У своєму виступі доповідач зупинилася також на методологічних труднощах організації міжнародних досліджень. Більш детальному аналізу результатів даного проекту були присвячені виступи доповідачів однієї з секції конференції «Еміграція, соціальний капітал на периферіях».

      Цікавим, глибоконауковим і динамічним був виступ професора Харківського національного університету Л. Хижняк на тему «Академічний опір студентів вищих навчальних закладів України: протест, ухилення чи гра?». Доповідач, спираючись на дані емпіричного соціологічного дослідження, аналізує форми прояву академічного опору в освітніх практиках студентів ВНЗ України. Наголошує, що академічний опір має багату історію, еволюцію і широке поширення, однак у ході модернізації вищої школи України на нього впливає трансформація принципів організації освітнього процесу, особливо плюралізм освітніх систем і зростання суб’єктності студентів.

      Значний інтерес та жваві дискусії викликав в учасників конференції виступ д-ра К. Богушевського, який репрезентував Центр досліджень громадської думки у Варшаві, на тему «Портрет польської молоді за результатами дослідження «Молодь - 2013». Доповідач проаналізував динаміку результатів досліджень шкільної молоді, які проводилися у Польщі від 1990 року.

       В центрі уваги соціологів були також проблеми релігійності молоді, стратегії працевлаштування, освітні мотивації, особливості покоління «Y» тощо. З матеріалами виступів учасників конференції можна ознайомитись на сайті www.mlodziezaspoleczenstworyzyka.pl/indexUA.html

      До конференції був виданий черговий (випуск 5) українсько-польський збірник наукових праць учасників конференції за редакцією С.Щудло та П.Длугоша «Молодіжна політика: проблеми та перспективи» (Дрогобич-Перемишль: Швидко друк, 2014, 480с., обсяг 42,2 д.а.). Надіслані на конференцію матеріали пройшли конкурсний відбір та анонімне рецензування. Ті статті, що отримали позитивну рецензію, були включені до збірника, а автори – запрошені до участі у конференції.

      Спільний українсько-польський науковий форум дав змогу дізнатися про проблеми, над якими працюють соціологи двох сусідніх країн – Польщі та України, обмінятися досвідом, результатами досліджень, розповісти про дослідницькі проекти, які реалізовуються в цих країнах, обговорити можливості проведення спільних досліджень, накреслити плани майбутньої співпраці.

      Цікавою була і екскурсійна програма у Перемишлі. Місто багате своєю історією, численними архітектурними та історичними пам'ятками, в якому поєднуються католицька та православна культури.
 

Категорія: Наукова діяльність | Переглядів: 615 | Додав: kpspddpu | Рейтинг: 0.0/0
Youth journal
Молодь у Центральній та Східній Європі. Соціологічні студії

Календар
«  Травень 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031

Пошук

ЗАПРОШУЄМО НА НАВЧАННЯ

Оновлено 21.09.2017

Наша поштова скринька: kpspddpu@gmail.com

Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz